Анатолій Бойко озвучив перспективи Industry 4.0 для України

«Епоха нових технологій стане початком нового культурного відродження, яке дозволить нам відчути себе частиною єдиного цілого: істинно глобальної цивілізації. Четверта промислова революція може „роботизувати“ людство, і для багатьох людей це непоправно змінить те, як виглядає їхня робота, середовище, сімейне життя і сама ідентичність».

Цими словами починає свою книгу «Технології Четвертої промислової революції» засновник і виконавчий голова Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб. І з ним складно не погодитися. Вже зараз людство йде до повсюдного впровадження роботизації, інтернету речей та рішень, прийнятих AI на основі Big Data. Вже сьогодні ми всі є свідками того, як Четверта промислова революція або «Індустрія 4.0», з теоретичної площини переходить у практичну.

Як і будь-яка промислова революція, ця відкриває величезне вікно можливостей. Будь-яка країна, підприємець або візіонер зараз може зловити тренд і стати лідером у своїй сфері. За умови, звичайно, що у нього вже є необхідна інфраструктура, яка дозволить впроваджувати своє бачення і свої ідеї в реальні кейси.

Де світ знаходиться зараз?

Давайте для початку розглянемо, на якій стадії знаходяться складові «Індустрії 4.0». Наприклад, квантові обчислення. Створення повноцінного квантового комп’ютера — це одне з фундаментальних завдань сучасної фізики. Довгий час повноцінного зразка, який міг би вирішувати прикладні завдання, в світі не існувало, але над цим працювали видатні вчені в декількох країнах.

Так, в грудні 2020 року, фізики з Науково-технічного університету Китаю заявили про створення фотонного квантового комп’ютера. Він провів обчислювальну операцію, яка звичайними традиційними комп’ютерами вирішувалася б близько 2 млрд років.

Обнадійливими є новини, які надходять від компанії Google. Там стверджують, що зможуть створити подібну машину до 2029 року, і вона зможе вирішувати цілком прикладні завдання. У Санта-Барбарі вже працює новий кампус Quantum AI, в якому знаходиться центр квантових даних, лабораторії з дослідження обладнання та виробничі потужності для виготовлення мікросхем квантових процесорів.

І тоді ми зможемо оперативно аналізувати колосальні обсяги даних. Такий комп’ютер зможе вирішити проблему з пошуком нових ліків в умовах пандемії або прискорити дослідження в області штучного інтелекту. У зв’язці КК і AI здатні аналізувати мільйони і мільярди варіантів вирішення завдань в секунду, знаходити найбільш релевантні та пропонувати їх людині для впровадження.

У квітні 2021 року відбувся World Summit AI Americas 2021 — захід, де зібралися СЕО і власники Big-Tech компаній, AI-стартапів, інженери і розробники, які працюють в напрямку artificial intelligence. Тема AI в цілому зараз на підйомі, інтегруючись в різні бізнес-процеси та працюючи з ще більшою кількістю даних.

Ще одна зі складових «Індустрії 4.0» — 3D-друк, який також зараз знаходиться на підйомі. У березні 2021 року компанія Weber Benelux заселила мешканців у перший будинок, повністю надрукований на 3D-принтері. Зведення такого будинку зайняло всього 120 годин. Уже зараз 3D-друк використовується в медицині, наприклад, для індивідуального протезування. Ми все ближче до друку повноцінних донорських органів — дослідники говорять, що це завдання буде виконано в найближчі 8−10 років.

Варто відзначити, що й інтернет речей (IoT) вже давно присутній практично у всіх сферах нашого життя. Наведу один приклад, про який говорили цього року на Digital Enterprise Show в Мадриді. Менеджер компанії Air Liquide Анхель Колао розповів, що в 2019 році вони впровадили спеціальний пристрій в свої кисневі установки, який відстежував стан приладу та його роботоспроможність. Пристрої були підключені до мережі і передавали відомості в головний офіс компанії, завдяки чому з’явилася можливість в реальному часі відслідковувати показники дистрибуції, кількості і часу споживання кисню, оптимізувати використання кисневих масок по всьому світу.

Ця дрібна на вигляд деталь зіграла важливу роль в наступному «ковідному» 2020 році, коли кисневі маски стали великим дефіцитом — розподіляти обладнання та доставляти кисень по лікарнях в умовах пандемії стало набагато простіше.

Індустрія 4.0 — це перспектива 5−10 років. Але є і стримуючі фактори: виникає дефіцит ідей, і, що набагато важливіше, дефіцит кваліфікованих кадрів, здатних на практиці реалізовувати ці нові ідеї.

Куди рухатися Україні?

Ми можемо стати тим самим генератором нових ідей та кузнею кваліфікованих кадрів. Але для цього необхідно створювати відповідну інфраструктуру та умови. Наприклад, створювані на базі КПІ «Хаб ФІОТ» та інтелектуальний рободром. Головна ідея проекту — дати студентам, викладачам і чинним IT-компаніям майданчик для спільної роботи.

Для студентів — це можливість отримати практичні навички створення IT-проектова з нуля, а для менторів (представників компаній) — майбутній кадровий ресурс, який можна виховувати і навчати під специфіку своїх завдань.

КПІ під цю мету виділив 680 кв.м. приміщень, де будуть знаходитися лабораторії, лекторії та умови для роботи команд, як студентських, так в форматі їх взаємодії з менторами. І ще 650 кв.м. — під сучасний рободром. За задумом творців, інфраструктура хаба і рободрома будуть відкриті не тільки для студентів КПІ, а й для учнів інших ВНЗ, в тому числі і для інклюзивних студентів.

Найціннішою ідеєю цього проекту є синергія між теорією і практикою. Таких проектів в Україні повинно створюватися більше. Не лише в Києві, а й в інших великих містах — Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові. Скрізь, де у нас утворилися великі IT-кластери і є хороша освітня база, що представлена університетом.

Підготовлені та кваліфіковані кадри зможуть не лише виконувати складні завдання, які перед ними поставить «Індустрія 4.0», але й постійно генерувати ті самі нові ідеї, які також в дефіциті. Зараз цінним ресурсом стають кваліфіковані IT-фахівці. І країни, які розуміють це та вкладають в своїх людей кошти — будуть в авангарді нової промислової революції. В України зараз є всі шанси потрапити в цей авангард.