16 листопада Міністерство цифрової трансформації України та громадське об'єднання "Розвиток ІТ освіти" підписали спільний меморандум про партнерство та домовилися про взаємодію у напрямку розвитку ІТ-освіти в країні. Про це зазначив співзасновник ГО та підприємець Анатолій Бойко, у минулому студент КПІ ім. І. Сікорського.

"Держава демонструє високу готовність до спільної роботи з IT-спільнотою України. Ми у цьому переконалися під час нашої участі у Web Summit 2021, де вперше був представлений український павільйон у форматі IT-екосистеми. Спільний меморандум про партнерство відкриває для нас нові горизонти співпраці, такі як інтеграція проєктів Мінцифри в межах роботи нашого інноваційного Хабу ФІОТ, різнобічні колаборації, залучення спікерів міністерства до програми лекцій в Хабі та багато іншого", – відзначив Анатолій Бойко.

З боку Мінцифри підписантом меморандуму виступив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери Олександр Борняков. За його словами, співпраця з навчальними закладами та громадськими організаціями має великий потенціал щодо подальшого розвитку людського ресурсу та ІТ-напрямку в країні.

"Люди – найбільша цінність української IT-галузі, і наше завдання – сприяти тому, щоб кількість талановитих IT-спеціалістів в Україні постійно зростала. Зараз активно працюємо над питанням IT-освіти спільно з МОН, навчальними закладами та бізнесом. Сьогодні маємо ще одного партнера – ГО "Розвиток IT-освіти". Тепер разом будемо реалізувати не менш круті ініціативи!" – розповів Олександр Борняков.

Він також додав, що, за даними Opendatabot, за 9 місяців 2021 року IT-експорт України виріс на 35%. Вже сьогодні країну знають у світі як великого експортера IT-товарів та послуг, але, підкреслив Борняков, для подальшого розвитку необхідно зосередилися на наших конкурентних переваг.

"Сьогодні реформа IT-освіти є не тільки задачею навчальних закладів, а й нагальною потребою ІТ-бізнесу в Україні без задоволення якої неможливий подальший розвиток та ріст економіки, адже світ стає все більш цифровим з кожним днем. Роль держави в цьому процесі дуже складно переоцінити, і я задоволений, що сьогодні ми заклали дуже важливе підґрунтя для подальшої співпраці науки, бізнесу та держави з ціллю розбудови успішного цифрового майбутнього", – додав Сергій Мартинчук, голова представництва Cisco в Україні

Нагадаємо, що "Розвиток IT освіти" – це громадська організація випускників ФІОТ, яка має на меті розвиток технологічної інфраструктури та IT-нетворку в Україні для зменшення відтоку студентів IT-спеціальностей за кордон. Серед проєктів організації – створення на базі КПІ Хаба ФІОТ, Інтелектуального Роботодрому та Смарт-парку. Партнерами "Розвиток IT освіти" виступають великі українські IT-компанії, серед яких є Genesis, EPAM, Luxsoft, Global Logic, SoftConstruct, Cisco та інші.

Освіта та технології – нерозлучні та взаємозалежні галузі. Чим вищий рівень освіти, тим більша кількість технологій може з’явитися й навпаки: занепад шкіл та університетів веде до відставання країни від світових технологічних тенденцій. Так чи інакше, кожен новий технологічний прорив неминуче впливав на навчання, підвищуючи його якість. Сьогодні світ розвивається стрімкіше, ніж будь-коли. Технічний прогрес створює нові можливості робити освіту якіснішою, а технології обіцяють докорінно змінити цю сферу.

Від Гутенберга до EdTech

У широкому значенні слова, "освіта" - це процес виховання особистості та передача йому знань про навколишній світ, зібраних попередніми поколіннями. Довгий час, доступ до цих знань був ускладнений. Причина – відсутність технологій. Виробництво книг – головних зберігачів знань упродовж усієї історії – було дорогим і трудомістким. Дозволити собі подібну розкіш могли одиниці. Ситуація змінилася в середині XV століття завдяки німцю Йоганну Гутенбергу та його чудовому станку. Друкувати книги стало в рази швидше та дешевше, доступ до знань та інформації суттєво розширився. Як наслідок, розвиток освіти зокрема і всієї цивілізації в цілому значно прискорилися.

За своїм впливом ручний друкарський верстат порівняти можна тільки з наступним етапом розвитку – появою інтернету та стільникових мереж, які забезпечують доступ до інформації та знань з пристрою, що міститься в кишені.

Інтернет та інформаційні технології відкрили новий пласт можливостей для освіти й ця сфера із традиційно затратної та дотаційної зараз перетворюється на прибутковий бізнес. Про це свідчить зростання інвестицій у так звані EdTech-стартапи, яке спостерігається останні 10 років. У 2010 році сукупні інвестиції в цей напрямок не дотягували до $500 млн, у 2020 році інвестиції в EdTech вже перевищили 8,5 млрд доларів. Значно на цей процес вплинула пандемія COVID-19, яка прискорила інтеграцію цифрових технологій у систему освіти на всіх рівнях: від початкової до вищої, а також у сфері додаткової освіти для дорослих.

Багато EdTech-проєктів, які починали в одній ніші, наприклад, надавали доступ до курсів з математики, виросли й перетворилися на гігантів із сотнями лекцій з різних дисциплін. Яскравий приклад – американський проєкт Coursera. Він розпочався з ініціативи двох професорів Стенфорда, які хотіли викладати свої лекції онлайн. Зараз це величезна платформа вартістю 2,5 млрд доларів. Зростання інвестицій у цю галузь тягне за собою й технологічне новаторство в освіті.

Вже зараз багато EdTech-проєктів інтегрують штучний інтелект у свої платформи, що обробляє дані користувачів та на їх основі видає їм найбільш релевантні рекомендації. Але прогрес йде ще далі.

Штучний інтелект – новий учитель?

Минулого року Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті опублікував доповідь “Зміна темпів навчання”, у якій сформульовані перспективи впровадження штучного інтелекту (АІ) у процес навчання. Так, на думку авторів дослідження, за нинішніх умов набуття знань у навчальному закладі більше не є ключовим пріоритетом. Набагато цінніше розвивати здібності учнів працювати у команді, їх цифрові та аналітичні навички, вміння ефективно спілкуватися. У такому разі вчителю необхідно отримувати, аналізувати та обробляти величезну кількість даних, щоб мати можливість ефективно оцінювати перераховані вище здібності своїх учнів. Це близько 390 різних параметрів: академічна успішність, відвідуваність, робота на уроці, поведінка, послідовність, здатність до адаптації, наполегливість чи «твердість характеру», емоційний, соціальний, етичний, фізичний розвиток тощо. При цьому у класі в середньому від 20 до 30 учнів. Такий потік даних людина засвоїти неспроможна і цього йому допоможе саме штучний інтелект.

Звичайно, АІ не зможе повністю замінити живого вчителя, але сприятиме тому, щоб процес освіти був максимально ефективним. Наприклад, АІ зможе пропонувати найбільш відповідні методики навчання персоніфіковано під кожного учня. Або, ґрунтуючись на сукупності даних, штучний інтелект зможе допомогти вчителю краще прогнозувати результати навчального процесу заздалегідь. Це дасть можливість реагувати превентивно та допомагати учневі підтягнути знання до того, як той завалить іспит.

Необхідні технології вже існують та поступово впроваджуються. За прогнозами ЮНЕСКО, у наступні 5 років штучний інтелект все більше проникатиме у сферу освіти й відіграватиме у процесі навчання дедалі більшу роль. Але не встигла людина повноцінно впровадити АІ, як на горизонті вже з'явилася нова технологія, яка обіцяє перевернути правила гри у сфері освіти. Йдеться про так звані метавсесвіти, які є зараз однією з найбільш “хайп-тем” в ІТ-спільноті.

Школа та метаюніверси

Що взагалі таке метавсесвіт і як він виглядає? Фактично, це реальність, де тісно переплетені офлайн, онлайн, месенджери та соціальні мережі, VR та AR, і в якій люди можуть працювати, розважатися, спілкуватися, створювати будь-що. Говорячи про приклади метавсесвіту, на думку спадає гра OASIS з фантастичного фільму "Першому гравцю приготуватися", де люди підключаються до єдиного світу віртуальної реальності.

У нашій реальності найближче до того, що можна назвати предтечею метавсесвіту, підібралася комп'ютерна онлайн-гра Fortnite, розроблена компанією Epic Games. З приходом популярності онлайн-шутер став відразу розширюватися і колаборувати з іншими різними брендами. У грі можна зустріти персонажів із різних попкультурних всесвітів: Marvel, DC, Netflix тощо. Або ж гравців, "одягнених" у реально існуючі популярні бренди.

Гра стрімко нарощувала кількість різних механік, івентів та навіть концертних майданчиків, які збирають рекордну кількість глядачів. Наприклад, у 2019 році просто у грі дав свій концерт музикант Тревіс Скотт. На цей захід одночасно прийшли 12,3 мільйона користувачів. Загалом на івенті побувало 27 мільйонів унікальних користувачів. Іншими словами, Fortnite все більше стає спільною платформою, на якій люди можуть вільно взаємодіяти та створювати нові активності.

Але все це поки що підходить для сфери розваг. Практичне застосування метавсесвіту хоче дати Марк Цукерберг. У липні цього року він оголосив про створення метавсесвіту Facebook. Протягом наступних 5 років соцмережа перетвориться на онлайн-світ, де за допомогою засобів доповненої та віртуальної реальності люди колективно взаємодіятимуть між собою на відстані, але з ефектом максимальної присутності. Однією з головних ідей метавсесвіту Цукерберга стала концепція "нескінченного офісу" - створення ідеального робочого місця за допомогою засобів віртуальної реальності. Він також представив прототип цієї технології, де він та його менеджери ведуть переговори в онлайн просторі за допомогою своїх аватарів.

Для сфери освіти метавсесвіт, з її поєднанням нашої та віртуальної реальностей, відкриє перед вчителями просто безмежні можливості зробити навчання максимально інтерактивним та захоплюючим. Уявіть, що педагог не просто розповідає про історію Стародавнього Риму, а веде своїх учнів вулицями міста, відтвореного у натуральну величину у віртуальній реальності. Там же вчителі фізики та хіміки можуть демонструвати будь-які досліди й на практиці пояснювати фізичні закони, а географи – провести своїх учнів прямо краєм вулкана.

Освіта – майбутнє України

До розробки метавсесвітів окрім Facebook приєднуються й інші гіганти інтернет- та IT-індустрій, такі як Microsoft та Google. Це означає, що в наступні 5-15 років у IT буде значний попит на розробників, 3D-дизайнерів, інженерів та інших фахівців, здатних забезпечувати працездатність цілого цифрового всесвіту. Україна має шанси зробити у цей новий етап розвитку технологій свій власний внесок, вже зараз створюючи умови для студентів-айтішників. Нам потрібно налагоджувати комунікацію з колегами з інших країн та регіонів, колаборувати та постійно обмінюватися досвідом. І це одна з цілей, яку ставила собі команда громадського об'єднання “Розвиток IT освіти”, вирушаючи на Web Summit-2021.

Цього року завдяки тісній співпраці Мінцифри, інших міністерств, українських технологічних компаній та громадських організацій вперше на цій великій IT-конференції був представлений й український стенд. Це вселяє оптимізм. Під час поїздки ми представили міжнародній аудиторії деякі розробки українських студентів, зокрема у сфері робототехніки, а також отримали несподівано високий фідбек від учасників виставки та колег. Як із іноземних, так і українських. Вже зараз ми ведемо переговори з європейськими та американськими ВНЗ, а також кількома великими компаніями, що стають базою для перспективних партнерств. Так, за підсумками поїздки на саміт, "Розвиток IT освіти" підписало Меморандум про партнерство з Міністерством цифрової трансформації України. Ця співпраця покликана сконцентрувати зусилля на навчанні молодих айтішників, аби вони надалі могли гідно представляти нашу країну на світовому ринку технологій. На сьогодні нашими партнерами вже є топові українські IT-компанії та впевнений, що у найближчій перспективі до нас приєднаються й решта учасників українського павільйону Web Summit-2021.

Вчора, 21 грудня, у ХАБі ФІОТ, створеному на базі КПІ ім. Сікорського, відбулася зустріч із партнерами проєкту, де було оголошено про старт роботи Хаба у тестовому режимі. Про це повідомляється на сайті громадської організації "Розвиток IT освіти".

“Проєкт ХАБ ФІОТ для нашої організації зараз є флагманським. За цей рік було зроблено багато роботи, багато чого ще чекає попереду. Проте головне - ми відчиняємо свої двері для компаній-партнерів. Вже наступного року студенти КПІ зможуть працювати над своїми проєктами разом із менторами з IT-компаній, отримуючи практичні навички, та реалізовувати нові ідеї. Тепер для цього будуть усі необхідні умови”, – наголосив підприємець та співзасновник ГО “Розвиток IT освіти” Анатолій Бойко.

Він також додав, що ХАБ ФІОТ – це перший для України подібний освітній проєкт, у якому представники бізнесу, студенти та викладачі можуть взаємодіяти на практиці та створювати реальні продукти.

“Такі проєкти – важлива складова майбутнього української IT-сфери. Пряма співпраця між IT-компаніями, студентами та ВНЗ дозволить готувати для ринку саме тих фахівців, яких потребує наша технологічна галузь. Упевнений, що цей проєкт успішно розвиватиметься та масштабуватиметься, а також стане прикладом для інших навчальних закладів по всій країні”, – наголосив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT-сфери Олександр Борняков. 

На базі Хаба ФІОТ планується проведення лекцій, воркшопів, конференцій та хакатонів для студентів IT-спеціальностей, а також організація лабораторій, у яких студенти працюватимуть разом із менторами з українських ІТ-компаній.

“Весь цей проєкт розпочався з ректора Національного технічного університету України “КПІ ім. Сікорського” Михайла Згуровського. Він від початку повірив у ідею створення Хабу, виділив нам велике приміщення на території університету, де можна реалізувати все задумане. Крім того, до нашої мети приєдналися меценати-випускники КПІ, які активно допомагають у вирішенні нашого амбітного завдання. Завдяки спільним діям та зусиллям усіх учасників процесу, ми сьогодні готові оголосити про запуск Хаба у тестовому режимі”, – підсумував декан Факультету інформатики та обчислювальної техніки Сергій Теленік.

Нагадаємо, що “Розвиток IT освіти” – це громадська організація випускників ФІОТ, яка має на меті розвиток технологічної інфраструктури та IT-нетворку в Україні для зменшення відтоку студентів IT-спеціальностей за кордон. Серед проєктів організації – створення на базі КПІ Хаба ФІОТ, Інтелектуального Роботодрому та Смарт-парку. Партнерами ГО “Розвиток IT освіти” є великі українські IT-компанії, серед яких Genesis, Netcracker, Netcracker, DataArt, Luxoft, Global Logic, SoftConstruct, Cisco та інші.

Громадська організація «Розвиток ІТ освіти» та «Український фонд стартапів» (USF) підписали Меморандум про партнерство та співпрацю. Документ є важливим для подальшої роботи щодо покращення освіти в Україні в ІТ-галузі та сприятиме реалізації спільних проєктів у стартап-напрямі. Це партнерство — важливий крок для подальшої колективної діяльності двох організацій.

«Перемовини щодо більш плідної співпраці між „Розвитком ІТ освіти“ та USF стартували ще у листопаді, під час нашого спільного візиту на Web Summit 2021, який відбувся у Лісабоні. Відсьогодні ми розпочали працювати разом як партнери й вже готуємо перший спільний івент у нашому Хабі ФІОТ, що має відбутися на початку лютого цього року», — співзасновник ГО «Розвиток ІТ освіти» Анатолій Бойко.

Положення Меморандуму також передбачають налагодження робочого процесу в інноваційній аудиторії Хабу ФІОТ КПІ та проведення івентів із залученням експертів, реалізацію спільних ідей та зміцнення інноваційного напряму в освіті.

«Ми прагнемо зробити „Український фонд стартапів“ платформою, де стартап зможе отримати не лише фінансування, а й весь комплекс можливостей та послуг — від консультацій і менторства до співпраці з потенційними інвесторами. Тож, спільно з партнерами плануємо й надалі стимулювати українських підприємців започатковувати власний бізнес, створювати інноваційні продукти та послуги та виводити їх на глобальні ринки», — зазначив Павло Карташов, директор «Українського фонду стартапів».

Заступниця декана ФІОТ КПІ ім. Ігоря Сікорського, членкиня ГО «Розвиток IT освіти» Олена Халус підкреслила, що цей документу відкриває великі можливості не тільки для студентів ФІОТ та КПІ, а взагалі для всіх студентів ІТ-спеціальностей, які зараз здобувають вищу освіту.

«Ми раді, що новий 2022 рік починається з такого перспективного партнерства. Цей Меморандум — важливий крок до реалізації тих проєктів, які було заплановано у рамках діяльності нашої громадської організації. Ми прагнемо, щоб наш ХАБ та інноваційна кімната стали платформою для студентів та школярів країни», — зазначила Олена Халус.

Нагадаємо, громадська організація «Розвиток IT освіти» була створена у квітні 2021 року. Головна мета організації — це сталий розвиток IT-освіти в Україні через створення кращих умов для здобуття високоякісної та практичної освіти в Україні, ефективної моделі взаємодії викладачів, студентів та бізнесу, впровадження інноваційної моделі розвитку університетів та їх підрозділів, а також зменшення відтоку талановитих студентів за кордон.

«Український фонд стартапів» (USF) — державний фонд, започаткований за ініціативою Кабінету Міністрів України. Місія фонду — сприяти створенню та розвитку технологічних стартапів на ранніх стадіях (pre-seed та seed) з метою підвищення їх глобальної конкурентоспроможності.

Процес відбору стартапів для надання грантів відбувається на конкурсній основі: компанії оцінюються та обираються радою незалежних інвестиційних експертів. Протягом 2 років існування USF грантове фінансування отримали понад 240 українських стартапів на стадії seed або pre-seed, а загальна кількість фінансування склала більше ніж 6 300 000 доларів США.

Хаб ФІОТ, створений на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського, запрацював у тестовому режимі у грудні 2021 року.

«Епоха нових технологій стане початком нового культурного відродження, яке дозволить нам відчути себе частиною єдиного цілого: істинно глобальної цивілізації. Четверта промислова революція може „роботизувати“ людство, і для багатьох людей це непоправно змінить те, як виглядає їхня робота, середовище, сімейне життя і сама ідентичність».

Цими словами починає свою книгу «Технології Четвертої промислової революції» засновник і виконавчий голова Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб. І з ним складно не погодитися. Вже зараз людство йде до повсюдного впровадження роботизації, інтернету речей та рішень, прийнятих AI на основі Big Data. Вже сьогодні ми всі є свідками того, як Четверта промислова революція або «Індустрія 4.0», з теоретичної площини переходить у практичну.

Як і будь-яка промислова революція, ця відкриває величезне вікно можливостей. Будь-яка країна, підприємець або візіонер зараз може зловити тренд і стати лідером у своїй сфері. За умови, звичайно, що у нього вже є необхідна інфраструктура, яка дозволить впроваджувати своє бачення і свої ідеї в реальні кейси.

Де світ знаходиться зараз?

Давайте для початку розглянемо, на якій стадії знаходяться складові «Індустрії 4.0». Наприклад, квантові обчислення. Створення повноцінного квантового комп’ютера — це одне з фундаментальних завдань сучасної фізики. Довгий час повноцінного зразка, який міг би вирішувати прикладні завдання, в світі не існувало, але над цим працювали видатні вчені в декількох країнах.

Так, в грудні 2020 року, фізики з Науково-технічного університету Китаю заявили про створення фотонного квантового комп’ютера. Він провів обчислювальну операцію, яка звичайними традиційними комп’ютерами вирішувалася б близько 2 млрд років.

Обнадійливими є новини, які надходять від компанії Google. Там стверджують, що зможуть створити подібну машину до 2029 року, і вона зможе вирішувати цілком прикладні завдання. У Санта-Барбарі вже працює новий кампус Quantum AI, в якому знаходиться центр квантових даних, лабораторії з дослідження обладнання та виробничі потужності для виготовлення мікросхем квантових процесорів.

І тоді ми зможемо оперативно аналізувати колосальні обсяги даних. Такий комп’ютер зможе вирішити проблему з пошуком нових ліків в умовах пандемії або прискорити дослідження в області штучного інтелекту. У зв’язці КК і AI здатні аналізувати мільйони і мільярди варіантів вирішення завдань в секунду, знаходити найбільш релевантні та пропонувати їх людині для впровадження.

У квітні 2021 року відбувся World Summit AI Americas 2021 — захід, де зібралися СЕО і власники Big-Tech компаній, AI-стартапів, інженери і розробники, які працюють в напрямку artificial intelligence. Тема AI в цілому зараз на підйомі, інтегруючись в різні бізнес-процеси та працюючи з ще більшою кількістю даних.

Ще одна зі складових «Індустрії 4.0» — 3D-друк, який також зараз знаходиться на підйомі. У березні 2021 року компанія Weber Benelux заселила мешканців у перший будинок, повністю надрукований на 3D-принтері. Зведення такого будинку зайняло всього 120 годин. Уже зараз 3D-друк використовується в медицині, наприклад, для індивідуального протезування. Ми все ближче до друку повноцінних донорських органів — дослідники говорять, що це завдання буде виконано в найближчі 8−10 років.

Варто відзначити, що й інтернет речей (IoT) вже давно присутній практично у всіх сферах нашого життя. Наведу один приклад, про який говорили цього року на Digital Enterprise Show в Мадриді. Менеджер компанії Air Liquide Анхель Колао розповів, що в 2019 році вони впровадили спеціальний пристрій в свої кисневі установки, який відстежував стан приладу та його роботоспроможність. Пристрої були підключені до мережі і передавали відомості в головний офіс компанії, завдяки чому з’явилася можливість в реальному часі відслідковувати показники дистрибуції, кількості і часу споживання кисню, оптимізувати використання кисневих масок по всьому світу.

Ця дрібна на вигляд деталь зіграла важливу роль в наступному «ковідному» 2020 році, коли кисневі маски стали великим дефіцитом — розподіляти обладнання та доставляти кисень по лікарнях в умовах пандемії стало набагато простіше.

Індустрія 4.0 — це перспектива 5−10 років. Але є і стримуючі фактори: виникає дефіцит ідей, і, що набагато важливіше, дефіцит кваліфікованих кадрів, здатних на практиці реалізовувати ці нові ідеї.

Куди рухатися Україні?

Ми можемо стати тим самим генератором нових ідей та кузнею кваліфікованих кадрів. Але для цього необхідно створювати відповідну інфраструктуру та умови. Наприклад, створювані на базі КПІ «Хаб ФІОТ» та інтелектуальний рободром. Головна ідея проекту — дати студентам, викладачам і чинним IT-компаніям майданчик для спільної роботи.

Для студентів — це можливість отримати практичні навички створення IT-проектова з нуля, а для менторів (представників компаній) — майбутній кадровий ресурс, який можна виховувати і навчати під специфіку своїх завдань.

КПІ під цю мету виділив 680 кв.м. приміщень, де будуть знаходитися лабораторії, лекторії та умови для роботи команд, як студентських, так в форматі їх взаємодії з менторами. І ще 650 кв.м. — під сучасний рободром. За задумом творців, інфраструктура хаба і рободрома будуть відкриті не тільки для студентів КПІ, а й для учнів інших ВНЗ, в тому числі і для інклюзивних студентів.

Найціннішою ідеєю цього проекту є синергія між теорією і практикою. Таких проектів в Україні повинно створюватися більше. Не лише в Києві, а й в інших великих містах — Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові. Скрізь, де у нас утворилися великі IT-кластери і є хороша освітня база, що представлена університетом.

Підготовлені та кваліфіковані кадри зможуть не лише виконувати складні завдання, які перед ними поставить «Індустрія 4.0», але й постійно генерувати ті самі нові ідеї, які також в дефіциті. Зараз цінним ресурсом стають кваліфіковані IT-фахівці. І країни, які розуміють це та вкладають в своїх людей кошти — будуть в авангарді нової промислової революції. В України зараз є всі шанси потрапити в цей авангард.

7 липня у постраждалому від російської агресії Гостомелі відбувся спортивний захід "Олімпійський день – 2022", в якому взяли участь понад 200 дітей міста. Подія відбулась під проводом Національного комітету України в Київській області у партнерстві з Благодійним фондом "Майбутнє – дітям".

"Для нас є дуже важливою підтримка дитячого спорту. Це була перша у низці подібна подія на Київщині, реалізована у спільному партнерстві Фонду з НОК України в Київській області. Надалі такі "Олімпійські дні" ми плануємо підтримувати й в інших містах області, – розповів підприємець та меценат Благодійного фонду "Майбутнє – дітям" Анатолій Бойко. – Крім цього, зараз ми займаємось підтримкою ще одного масштабного спортивного проєкту – табору для українських молодих спортсменів, який проходить у Греції. Туди на навчально-тренувальний збір та участь у турнірі вже прибула перша група зі 100 дітей з Ірпеня та інших постраждалих від бойових дій регіонів".

В рамках "Олімпійського дня – 2022" у Гостомелі відбулись показові виступи спортсменів, секції яких популяризуються у місті: футбол, волейбол, баскетбол, бокс, дзюдо, хортинг, художня гімнастика, важка атлетика та тхеквондо. Крім цього, до заходу долучилися кінологи та дресовані поліційні собаки.

Також для юних спортсменів був організований "Чат з чемпіоном", до якого в онлайн режимі приєдналася польська ковзанярка Луїза Злотковська. Діти також мали змогу поспілкуватися з видатними українськими спортсменами та олімпійцями, серед яких були Валерій Андрійцев, Наталя Пигида, Анна Лисенко, Дар'я Михайлова та Володимир Матвійчук. Під час виступу організатори заходу вручили на потреби Гостомельської громади боксерські рукавички, груші та м'ячі для занять футболом, волейболом та баскетболом.

Нагадаємо, в червні до Нижньобистрівської гімназії, якою опікується БФ "Майбутнє – дітям, із зони, наближеної до бойових дій, прибуло ще 37 дітей-вихованців навчально-реабілітаційних центрів Чернігівщини. У переважній більшості це – діти, позбавлені батьківського піклування й ті, що потребують особливого догляду. Сьогодні всім цим дітям та вихователям із родинами потрібна допомога.

Для довідки:

Благодійний фонд "Майбутнє – дітям" до війни опікувався дітьми в інтернаті при Нижньобистрівській гімназії. Починаючи з 2021 року, працівники Фонду та Гімназії надали допомоги більше ніж 300 дітям та дорослим. Проте із початком війни на території гімназії був створений прихисток для внутрішньо переміщених осіб, які втратили домівки. Команда Благодійного фонду "Майбутнє – дітям" – це команда активістів, що започаткувала та реалізує проєкт громадської організації "Розвиток IT освіти", який підтримує молодих ІТ-спеціалістів та розвиток ІТ-сектору в Україні.

31 липня у місті Гостомель відбувся Кубок з тхеквондо ВТ "Незламна мрія" серед юних спортсменів Київської області. Захід був організований відділенням Національного Олімпійського комітету в Київській області при підтримці Благодійного Фонду “Майбутнє – дітям”.

До змагань долучилося майже 100 учасників. За їх підсумками були проведені нагородження за ваговими категоріями, де спортсмени були нагородженні медалями та грамотами відповідних ступенів, а також подарунками від НОК України.

“Це черговий крок нашої системної роботи у розвитку та підтримці спортивного руху України. Навіть в таких тяжких умовах необхідно стимулювати прагнення дітей займатися спортом, змагатися на спортивних майданчиках та перемагати. Ми маємо підтримувати нові покоління спортсменів, особливо зараз”, – зазначив меценат та підприємець Анатолій Бойко.

До заходу також доєдналися видатні Українські спортсмени та олімпійці, зокрема заслужений майстер спорту України, срібний призер Олімпійських ігор в Лондоні 2012 Валерій Андрійцев, а також волонтери та представники місцевої військової адміністрації.

Змагання відбулися у дружній атмосфері та з дотриманням усіх безпекових норм. Зокрема, під час повітряної тривоги діти та гості заходу організовано спустилися у бомбосховище, розташоване неподалік.

Нагадаємо, що 26 липня Національний олімпійський комітет України за підтримки українського Благодійного Фонду “Майбутнє – дітям” та мецената Анатолія Бойко організували міжнародний проєкт “Олімпійські мрії 2022” з товариським турніром з дзюдо серед спортсменів з України, Греції та Кіпру. Урочисте відкриття турніру з дзюдо “Олімпійські мрії 2022” відбулося в місті Лутракі (Греція) в Молодіжному спортивно-тренувальному центрі Sport Camp.

Для довідки:

Благодійний фонд “Майбутнє – дітям” до війни опікувався дітьми, які потребували допомоги із сімейних причин, в інтернаті при Нижньобистрівській Гімназії. Починаючи з 2021 року, працівники Фонду та Гімназії надали допомоги близько 500 дітям та дорослим. Проте із початком війни на території Гімназії був створений прихисток для внутрішньо переміщених осіб, які втратили домівки. Команда Благодійного фонду “Майбутнє – дітям” – це команда активістів, що започаткувала та реалізує проєкт громадської організації “Розвиток IT освіти”, який підтримує молодих ІТ-спеціалістів та розвиток ІТ-сектору в Україні.

12 серпня в рамках міжнародного проєкту Olympic Dreams 2022 за підтримки НОК України, БФ «Майбутнє-дітям», посольства України в Грецькій Республіці та особисто пана Посла Сергія Шутенко і пані Консула Анни Тіщенко відбулося відкрите тренування «Randori» зі спортсменами федерації дзюдо України та федерації дзюдо Греції.

«Для себе ми поставили просте завдання: в рамках започаткованої Першою леді України Оленою Зеленською Програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки використати всі можливості Греції з тим, щоб допомогти українським дітям подолати стрес, пов’язаний із війною та пережитими травматичними подіями. За літній період у співпраці з грецькими партнерами, українськими та грецькими благодійними організаціями нам вже вдалося оздоровити понад 500 українських дітей. І ця робота ще продовжується», – Посол України у Греції Сергій Шутенко.

В проєкті Olympic Dreams 2022 задіяно більш як 100 юних українських спортсменів, що тренуються на базі професійної спортивної інфраструктури SPORTCAMP та Sport Village (Лутракі, Греція) з тренерами Кареном Балаяном та Олександрою Старковою.

«Вже друга зміна наших юних спортсменів бере участь у проєкті Olympic Dreams 2022. Серед них члени збірної команди України з дзюдо (кадети, юніори та дорослі), всі вони наша гордість, чемпіони та призери європейських та міжнародних турнірів і ми раді підтримати їх професійний рівень у непрості часи задля майбутніх перемог України», – зазначив меценат БФ «Майбутнє – дітям» Анатолій Бойко.

Спортивну подію організовано в рамках літнього навчально-тренувального табору у Греції для дітей з постраждалих регіонів України, зокрема міст Ірпінь, Буча, Гостомель, Харків, Херсон, Одеса, Луганськ, Суми, Донецьк за особистої підтримки мецената Анатолія Бойко, посольства України в Грецькій Республіці та благодійного фонду «Майбутнє – дітям».

Для довідки:

Благодійний фонд “Майбутнє – дітям” до війни опікувався дітьми, які потребували допомоги із сімейних причин, в інтернаті при Нижньобистрівській Гімназії. Починаючи з 2021 року, працівники Фонду та Гімназії надали допомоги біля 500 дітям та дорослим. Проте із початком війни на території Гімназії був створений прихисток для внутрішньо переміщених осіб, які втратили домівки. Команда Благодійного фонду “Майбутнє – дітям” – це команда активістів, що започаткувала та реалізує проєкт громадської організації “Розвиток IT освіти”, який підтримує молодих ІТ-спеціалістів та розвиток ІТ-сектору в Україні.

Український спорт ще довго відчуватиме наслідки російського вторгнення на територію України. Відлуння війни наздожене нас повторно за 8-10 років – через руйнування спортивної інфраструктури. А що зараз? Низка спортсменів постраждала безпосередньо з першими залпами російської зброї, коли унеможливились тренування. 

Особливо це стосується юніорів. Вони ще не можуть подбати про себе самостійно, але вже прославляють Україну своїми виступами за кордоном. На щастя, їм допомогли і досі допомагають небайдужі люди, меценати. Про історії юних спортсменів, які змогли протистояти обставинам і продовжити займатися своєю справою, читайте в спецпроєкті Укрінформу і Благодійного фонду «Майбутнє – дітям».

До вашої уваги 4 історії молодих спортсменів, яким швидко довелося дорослішати. 

Історія 1. Анастасія Чижевська, чемпіонка України з дзюдо. З вогню у полум’я – з Луганська в Гостомель

Дзюдоїстка переїхала з Луганська на початку російського вторгнення у 2014-му. На момент повномасштабної війни Анастасія з батьками мешкала у Гостомелі. 24-го лютого головною метою спортсменки було потрапити до батьків.

«Дуже добре пам'ятаю цей страшний день, – каже дівчинка. – Я готувалась на Кубок Європи, і саме 24 лютого мав бути виїзд. Пригадую, що була тоді дуже зла, ніяк не вірила, що це можливо і не хотіла сприйняти реальність. Бо моя реальність на ту мить була одна – поїхати на змагання».

На жаль, війна виявилася не вигадкою. «Ми переселенці з Луганська, мій батько служив в АТО, і він, і мама мають інвалідність. Всіх із коледжа в той ранок почали забирати до батьків. Я поїхала додому в Гостомель із одноклубницею», – розповідала Настя.

Приїзд у Гостомель виявився, м'яко кажучи, шокуючим. «Ми дуже налякались, бо всі таксі відмовлялися їхати в бік Гостомеля, ледве знайшли машину, ледве доїхали і по дорозі бачили жахи!» – пригадує дівчина.

Зрештою спортсменкам вдалося зустрітися з тренерами і виїхати разом із ними до Ізраїлю, щоб приєднатися до тренувань олімпійців. Вже звідти Анастасія поїхала на Європейські Ігри серед студентів, де здобула «срібло».

Наступним етапом для дівчини стала поїздка у Грецію, яка сталася завдяки підтримці Благодійного фонду «Майбутнє – дітям». Тут юна спортсменка отримала можливість готуватися до чемпіонату Європи. Говорячи про ці можливості, дівчина не стримує емоцій: «За це дуже всім вдячна! Я розумію, що війна забирає мій час, мій час у спорті. Бо поки ми виживали, мої конкуренти тренувались, тож я дуже вдячна моїм тренерам за те, що вони будь-якою ціною намагались не спиняти мій час. Мій спортивний час! Впевнена, ми все здолаємо і про наші перемоги говоритиме світ!», – запевнила юна спортсменка.

За годину до випуску матеріалу редакція дізналася трагічну новину. Батько Анастасії загинув, захищаючи східні кордони України у лавах ЗСУ. 13 вересня Анастасія має представляти нашу країну на чемпіонаті Європи серед юніорів, і така звістка поставила під загрозу участь дівчини. Проте Анастасія прийняла вольове рішення брати участь у змаганні. Адже тато, яким дівчина дуже пишалася, хотів би саме цього…

Історія 2. Анастасія Левченко, чемпіонка України з дзюдо та самбо. Друга втеча від війни

Молода спортсменка родом із Криму, тому на початку повномасштабного вторгнення була змушена евакуйовуватися вдруге. Цього разу з Києва. 

«У цей жахливий день, 24 лютого, нас розбудили наші тренери та повідомили страшну звістку, попросили збирати речі й сказали, що за нами виїхали батьки. «Почалася війна» – ці слова звучали так моторошно, особливо на фоні вибухів, що жах пробирав до кісток», – пригадує ті лютневі події Настя. Для дівчини цей страх окупації і жах війни став другим за її життя, адже дівчина з родиною – з Криму. Коли його захопили російські загарбники, вона з батьками переїхала до Києва. 

У перший же вечір вибухи стали наближатись до будинку родини Левченків, тож усі перемістилися до підвального приміщення і жили там упродовж 10 днів.

«Було дуже холодно і дуже страшно, – розповідає дівчина. – Всі вікна трусилися від кожного вибуху, зі стелі щось сипалося, спокою не було ні вдень, ні вночі… Потім ми почали хворіти. Зв'язку не було. Якогось дня – як диво у ХХІ столітті! – частково з'явився зв'язок, і ми отримали маршрут евакуації. Наступного ж дня зібралися і змогли виїхати. Їхати було дуже страшно, навколо лунали вибухи, постріли, але залишатися було ще страшніше. Вже згодом ми дізналися, що наше рішення виїжджати було дуже правильним і своєчасним: до нас на ділянку залетів снаряд, але ми вже були, на щастя, далеко», – розповіла Анастасія.

Відтак Насті, разом з іншими вихованками спортклубу та тренерами, вдалося виїхати до Ізраїлю, де був час на реабілітацію, відпочинок та тренування. «Там ми стали приходити до тями й повернулися нарешті до тренувального процесу. Через стреси я там травмувалася і пропустила чемпіонат Європи з дзюдо. Після Ізраїлю все стало на паузу. Не було тренувань, здавалося, і перспектив також», –  із сумом пригадує спортсменка. Але дівчині допомогли представники Благодійного фонду «Майбутнє – дітям», зокрема меценат Анатолій Бойко. Разом вони змогли вивезти дітей до Греції, де спортсменки продовжили тренуватися і готуватися до змагань.

Історія 3. Анна Олійник-Корнійко, чемпіонка Європи із самбо. Відголоски неконтрольованого хаосу

Про перші дні страшного кровопролиття, спричиненого росією в Україні, дівчина згадувати не любить – то були жахливі години, коли світ раптом перевернувся з ніг на голову, а все навколо здавалося якимось фільмом жаху: «24 лютого я була в коледжі, прокинулась над ранок від вибухів, – пригадує Анна. – За кілька годин мене забрали батьки і відвезли в село біля Броварів – ми всі сподівалися, що там буде спокійніше. Було дуже-дуже страшно, особливо в ті миті, коли ми просто не могли виїхати через затори, паніку».

Потім «життя стало на паузу», як пригадує сама дівчина. «Якось зловила себе на думці, що збилася вже, який день, скільки часу я в підвалі, – розповідає спортсменка. – Весь час дуже нервувала і сподівалась, що ось-ось – і все буде так, як раніше. Але це «ось-ось» не наступало, час летів, і той факт, що попереду на мене чекав чемпіонат Європи з дзюдо – найважливіший старт у моєму житті – і я могла його втратити, додавав напруження».

Але, на щастя, як виявилося, світ не без добрих людей. Повністю забезпечити підготовку до чемпіонату світу та здійснити необхідний обсяг тренувань дівчині вдалося завдяки Благодійному фонду «Майбутнє – дітям»з меценатом Анатолієм Бойком, які профінансували збори у Греції. 

«Декілька днів до виїзду я жила у тренерів удома і там займалася, – розповідає Анна. – Коли лунали повітряні тривоги – спускалися в підвал та перечікували; потім – знову тренувалися і сподівалися на краще. І нарешті я тут, у Греції, маю можливості, які зараз ціную в стократ більше, бо вони здобуті зусиллями великої кількості людей! Я дуже вдячна всім за те, що я тут!»

Історія 4. Микита Харченко, чемпіон українських і міжнародних турнірів. Жахи Ірпеня

24-го лютого юний спортсмен зустрів в Ірпені. Однак сім’я Микити майже одразу переїхала у Вінницьку область до родичів. Після деокупації рідного містечка він повернувся, але звірства росіян у його домівці не минули безслідно.

Напередодні війни Микита був удома. «23 лютого я готувався до вручення премії міського голови міста Ірпінь за перемогу на топовому турнірі, – згадує юнак. – Це нагородження мало відбутися 24 лютого – в день, коли росія напала на Україну. Але ранок цього дня розпочався з вибухів. Я вже їх упізнав одразу, бо чув у Луганську у 2014 році… Тепер все повторилось».

Родині Харченків усе ж таки вдалося вирватися з пекла. «Нам вдалось виїхати у Вінницьку область до родини моєї одноклубниці, – розповідає Микита. – Коли наші тренери виїхали з оточення, то одразу зібрали нас усіх, хто був на зв’язку, і повезли нас на тренування в Ізраїль. Там ми змогли повернутись до занять спортом і почали в буквальному сенсі слова «відходити» від пережитого, оговтуватися».

Після деокупації Ірпеня родина Харченків повернулася до міста. Микита продовжив свої тренування в Олімпійському коледжі, але, зізнається, спокійними вони не були, юнак постійно хвилювався, щоб не повторились жахіття, які довелося пережити, побачити на власні очі. Тому коли тренери розповіли про нову можливість – поїздку в Грецію на спортивний збір, Микита, як і його одноклубники, дуже зрадів. «Тут я тренуюсь і не хвилююсь, що вмикається чергова повітряна тривога», – пояснив спортсмен. – Знаю, що це все завдяки Благодійному фонду «Майбутнє – дітям» та меценату Анатолію Бойко, і дуже вдячний їм за надану можливість», – відзначає Микита. 

Хаб ФІОТ — «Факультет інформатики та обчислювальної техніки» КПІ відновлює свою роботу в онлайн та офлайн форматі. Перезапуск роботи Хабу став результатом спільних зусиль українських меценатів, ІТ-компаній, команди Факультету інформатики та обчислювальної техніки КПІ ім. Сікорського за підтримки Міністерства цифрової трансформації України.

«У ці складні місяці, які ми пережили, налагодження роботи в Хабі та планування майбутнього, будівництво рободрому, розвитку науки та робототехніки країни не зупинялося», — зазначила заступниця декана ФІОТ КПІ ім. Сікорського та координаторка напряму «Хаб ФІОТ» Олена Халус.

Хаб працюватиме з урахуванням воєнних реалій. На території корпусу облаштовано безпечне сховище на випадок повітряної тривоги.

«Одне із завдань Мінцифри — перетворити Україну на найбільший ІТ-хаб у Європі та стати успішною ІТ-нацією. У нас для цього є все, зокрема дуже талановиті люди. Такі проєкти як Хаб ФІОТ допомагають нам продовжувати розвиватися і доводити всьому світу, що українці — найкращі», — заявила керівниця експертної групи із залучення інвестицій та лід освітніх проєктів Мінцифри Діана Ракус.

Перезапуск Хабу ФІОТ підтримали численні українські компанії. Планується, що в приміщенні Хабу студенти, викладачі, а також представники українських технологічних компаній найближчим часом розпочнуть проведення різноманітних навчальних заходів та лекцій.

«Як випускник ФІОТ КПІ, я розумію необхідність отримання студентами практичного досвіду у поєднанні з навчанням, а як представник бізнесу — наскільки сьогодні важливо інвестувати в інфраструктуру для студентів, задля майбутнього нашої країни», — підсумував підприємець і меценат, співзасновник громадської організації «Розвиток ІТ освіти» Анатолій Бойко.

Громадську організацію «Розвиток IT-освіти» було створено у квітні 2021 року. Головна мета організації — це сталий розвиток IT-освіти в Україні через створення найкращих умов для здобуття високоякісної та практичної освіти в Україні, ефективної моделі взаємодії викладачів, студентів та бізнесу, впровадження інноваційної моделі розвитку університетів та їхніх підрозділів, а також зменшення відтоку талановитих студентів за кордон.

Хаб ФІОТ, створений на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського, запрацював у тестовому режимі у грудні 2021 року.

Нагадаємо, випускник відділення технічних наук Київської МАН, студент НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» Ігор Клименко став переможцем Всесвітньої студентської премії Global Student Prize.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»