Адміністрація Байдена проводить внутрішні та зовнішні дискусії щодо подальшого відсікання Китаю від високотехнологічних рішень, які можуть вплинути на рівень національної та світової безпеки.

Насамперед йдеться про програмне забезпечення для штучного інтелекту (ШІ) та квантові обчислення, потенціал яких для підриву світової безпеки все ще оцінюється, попри стрімкий прогрес у цій галузі. Подальші санкції можуть посилити ті, що вже існують, та розповсюджуватися на китайські компанії, що займаються квантовими обчисленнями.

Обидві технологічні сфери схожі тим, що тільки починають своє становлення. Якісь відкриття, пов’язані з квантовими обчисленнями або штучним інтелектом, з’являються постійно. Зусилля з регулювання доступу Китаю до таких швидкозмінних технологій ставлять адміністрацію Байдена між молотом і ковадлом. Санкції, спрямовані проти Китаю, мають згубні наслідки для світу в цілому та американських напівпровідникових компаній зокрема, а не лише для їхніх безпосередніх отримувачів.

Іншим елементом, який повинні враховувати будь-які санкції, є самі технологічні галузі. По суті, на які конкретні елементи кожної технології накладати санкції, щоб найбільше вдарити саме по Китаю і найменше – по решті світу? Яку ціну заплатять американські компанії за затягування зашморгу? Чи повинна адміністрація Байдена запровадити санкції для будь-якого підходу до квантових обчислень – від надпровідних кубітів до іонних ланцюжків? Як це вплине на ринок досліджень і продуктів квантових обчислень? Що, як з’явиться новий підхід до квантових обчислень або ШІ?

Розробки Китаю у сфері квантових обчислень можуть натякати Америці призупинитися. Коли квантові обчислення пройдуть нинішній етап NISQ (Noisy Intermediate-Scale Quantum Era – квантова ера середнього масштабу), це дасть змогу знайти спосіб зламати алгоритми шифрування, що існують зараз. Ніхто не знає про петабайти (?) перехоплених даних, які чекають, коли квантовий комп’ютер опиниться поруч і зруйнує їхні поточні схеми шифрування. Вплив цього вчинку неможливо переоцінити, особливо якщо його робить суб’єкт, який відчуває, що йому треба звести рахунки.

Китайський суперкомп’ютер OceanLight зміг стати поряд з AMD Frontier у боротьбі за приз фіналіста премії Гордона Белла. Вона безпосередньо пов’язана з робочими навантаженнями в галузі штучного інтелекту, і Китаю вдалося виставити суперкомп’ютер на базі 14 нм техпроцесу для виконання робіт, які вважаються достатньо актуальними для боротьби за премію. Надзвичайно ймовірно, що країна далі йтиме цим шляхом.